- спорудження
- [споуру/джеин':а]
-н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
спорудження
Смотреть что такое "спорудження" в других словарях:
спорудження — я, с. 1) Дія за знач. спорудити, споруджувати. 2) Те саме, що споруда … Український тлумачний словник
спорудження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
спорудження Божого гробу — Обряд винесення й покладання плащаниці, який здійснюють на утрені Великої п ятниці або на утрені Великої суботи … Словник церковно-обрядової термінології
суднобудування — я, с. 1) Спорудження суден (див. судно I); галузь машинобудування, що виробляє судна та інші плавучі засоби. 2) Наука про спорудження суден (див. судно I); мистецтво спорудження суден … Український тлумачний словник
будівництво — 1) (створення будівель, яких н. споруд), будова; будування, спорудження, споруджування, зведення (як процесуальність, тривання цієї дії); побудова, побудування (як вислід цієї дії); забудова, забудівля (спорудження будівель на якій н. ділянці) 2) … Словник синонімів української мови
бурове устаткування (устатковання) — буровая установка drilling rig *Bohranlage – комплекс машин і механізмів, призначений для буріння, кріплення свердловин, а також шахтних стовбурів. Б.у. для розвідки родовищ корисних копалин, розробки родовищ нафти, газу, підземних вод і… … Гірничий енциклопедичний словник
архітектура — и, ж. 1) Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво. || Характер, стиль будови. •• Ландша/фтна архітекту/ра галузь архітектури, що стосується озеленення міст, проектування міських і приміських садів,… … Український тлумачний словник
будівельний — а, е. Стос. до спорудження будов, до будівництва (у 1 знач.). Будівельна механіка. || Який здійснює будівництво чого небудь, бере безпосередню участь у будуванні чогось. || Признач. для будівництва; придатний для нього. || Який виготовляє окремі… … Український тлумачний словник
будівництво — а, с. 1) тільки одн. Те саме, що будування 1). Житлове будівництво. 2) Місце, де здійснюється будування, а також споруджувана будівля; установа або організація, яка будує, споруджує що небудь. 3) чого або з означенням, тільки одн., перен.… … Український тлумачний словник
вальок — ва/лька/, ч. Грудка мокрої, замішаної з соломою глини для спорудження глиняних будівель чи обмазування стін … Український тлумачний словник
